Про реконструкцію - українською

[Taranja]

почну з того,що спробував я робити паспорт на всі свої непосильним трудом нажиті лахи,речі і тд.
Першим до рук попав мій розпашний кафтан.і все б нічого але на скількия знаю на Русь 13 ст. ні знахідок ні зображень не має,на раннятину є, на 14 ст є , ана 13 немає(?)
Свити ще так сяк, а з розпашним кафтаном,хоч сядь і плач...



Читаючи статтю Е.Ю. Катасонової “ Золотное шитье домонгольской Руси Х-ХІІІвв” звернув увагу на згадку про знахідки залишків текстилю в похованні знатного половця з Чингульського кургану .
( http://io.ua/7625782p )
…"Наиболее интересны для нас два из шести кафтанов, которые удалось реконструировать во всех деталях. Погребенный был облачен в кафтан из плотного червчато-красного шелка
со вставками золотного шитья на синем фоне. Шитьем украшен весь перед, верхние части рукавов и опястья. Орнамент представляет собой сетку с золотыми бляшками в перекрестьях, авнутри ромбов — шитые золотом кружки с вписанными в них ликами, то ли девическими, то ли ангельскими (рис. 21, 22, 23) …
…Второй кафтан столь же роскошен, к тому же он украшен лицевым шитьем: на груди воина был расположен образ Спаса Нерукотворного. Ткани и золотные нити константинопольского происхождения.
На втором кафтане имеется славянская надпись, что дало основания А. К. Елкиной считать его русской работой, исполненной при дворе великих русских князей незадолго до нашествия (рис. 24)."

Зацікавили перш за все кафтани,які були розпашними(!):

«…Каптан 1 з шовку малинового кольору, розпашний та відрізний
по талії. Подол був зібраний у поясі дрібною гофрировкою, прикритою
зверху неширокою золототканою візантійською стрічкою з складним візерунком. Низ каптана обшитий багатою золототканою стрічкою з мотивами дерева життя у формі п'ятисвічника. Широка смуга шитого золотом візерунка йшла від коміра до низу подолу, а також прикрашала плечі та обшлаги рукавів. Візерунок складався з двох рядів квадратів, у кожному з них вигаптувано по золотому медальйону (5 см у діаметрі), обнизаному дрібними перлами. У медальйон вміщена голівка ангела, теж обнизана по контуру перлами, з крихітною перлиною у діадемі. Лики ангелів вигаптувані кольоровим шовком, волосся — нитками пряденого золота. Перехрестя візерунка оздоблені спеціально виготовленими дрібними бляшками з позолоченого срібла. За контуром смуги візерунок був облямований півсферичними, теж срібними з позолотою бляшками. Сам же контур орнаменту обведений пряденим золотом, скрученим у спіралі. Комір, поли, поручі для стягування широких рукавів на зап'ястях прикрашали паски з позолочених срібних бляшок зі вставними самоцвітами. Бляшки на комірі квадратні, на рукавах та грудях — круглі. Каптан був опушений хутром і підперізувався шовковим ремінцем (див. ремінь 1). Переобтяженість прикрасами дозволяє вважати цей каптан за верхній парадний одяг. Повна реконструкція каптана здійснена А. К. Йолкіною...
...Каптан 2 шовковий. Від нього збереглась права нагрудна частина до поясу. На рештках тканини вдалося розгледіти ноги, нижню частину хітона та ліве крило архангела. Нижче ніг архангела — візантійський візерунок із завитків та кринів (лілій). Збереглась також частинавідрізного пояса каптана з вісьмома збірками подолу, обшитого візантійською золотою стрічкою, а також обшивка; низу подолу з візантійської стрічки шириною 6 см та довжиною близько 2 м. На основному фрагменті каптана, зліва від ніг архангела, вигаптована маленька людська фігурка, облямована вишитим написом. Вишиті літери обнизані дрібними перлами. Напис поки ще не прочитано…»

(В. В. ОТРОЩЕНКО, Ю. Я. РАССАМАКІН "Половецький комплекс Чингульського кургану"К.1986)

A.Йолкіна,яка до речі займається тканинами кочівників,і вважається неперевершеним спеціалістом,розробила метод, користуючись ним тканини реконструюють до тепер,зробила графічну реконструкцію 1 і 2 кафтану:

http://io.ua/7625819 - 1

http://io.ua/7625784p - 2

Кафтан (2) вперше(?) був опублікований в статті "Редчайшие образціь византийского шитья и ткачества"("Наука и Жизнь"1983,№7). За своїм кроєм був дуже подібний до аланських кафтанів раннього середньовіччя, хоча я вважаю, що це не вірно(до речі ,пізніше автор реконструкції змінила деякі свої погляди на крій)

A.Йолкіна на час виходу статті дотримувалась думки, що кафтани (включаючи оздоблення ,вишивки і саму тканину) були виготовлені в Візантіі! одна з причин був так зв.автограф майстра,
( http://io.ua/7625786p ) написаний, нібито, грецькою.
(Галина Бельская."Половецкий хан или византийский император?" "Знание-Сила" № 6/1982

http://www.znanie-sila.ru/golden/issue_82.html )

(Р.Темиргалиев: ЦентрАзийская история. С половецкой колокольни. Часть 2)

http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1225056480

Під впливом нових фактів,пов”язаних, на мою думку, з більш повними і детальнішими дослідженнями залишків(2) кафтану(-ів) вже після виходу статті в"НиЖ" A.Йолкіна, змінює свою думку, на користь «місцевої» версії походження кафтану.(!) це стосується і так зв."автографа майстра"...

Щодо напису.на другому кафтані П.П. Толочко в праці"Кочевые народы степей и Киевская Русь".( К.1999.) зазначає:

"Известно, что половцы имели пристрастие к богатым одеждам, которые пользовались большим спросом в королевских и императорских дворах Венгрии, Византии и других стран. После раскопок Чингульского кургана можно с уверенностью утверждать, что, по крайней мере, часть этой славы следует отнести на счет русских портных. Обнаруженный в кургане золототканый кафтан имел вышитые изображения архангелов и древнерусскую надпись. Металлические части кафтана инкрустированный стеклянными вставками. Химический анализ показал, что эти вставки имеют киевское и среднеазиатское происхождение, этой инкрустацией украшали кафтаны при их изготовлении."
Думку про можливість виготовлення кафтана(ів) руками місцевих майстрів(-ринь) поділяє Е.Ю. Катасонова.

ще один варіант реконструкції другого кафтану приводить В.Г.Бережинський("костюм половецкого воина".Східний світ,2004р.№ 1)( http://io.ua/7627039p )

В. В. ОТРОЩЕНКО, Ю. Я. РАССАМАКІН ("Половецький комплекс Чингульського кургану") зазначають,що …»Похований у труні був чоловіком зрілого віку (40—50 років) і міцної статури, зріст — 180 см. … Померлого вбрали у шовковий каптан, поли якого сягали колін. …Каптан був підперезаний шовковою стрічкою (ширина 2 см) з «паркетним» візерунком та шовковим ременем,

Комплекс тканин не обмежується каптаном 1 (рис. З, 17). Численні фрагменти інших каптанів та сорочок виявлені у східній половині труни, зокрема під обладунком, зліва від небіжчика. Особливо цікавий каптан 2...»

Тепер про статус похованого.

Р.Темиргалиев: (ЦентрАзийская история. С половецкой колокольни. Часть 2 http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1225056480 ) пише:
…»Об улучшении экономической ситуации в Дешт-и Кипчаке могут поведать и находки из Чингульского кургана (Украина) – захоронения кипчакского хана, раскопанного советскими археологами в 1981 году. К сожалению, казахстанские историки в своих трудах о находках из этого кургана, датируемых концом XII – началом XIII века (в кургане были найдены златотканные византийские ленты, которые производились в Константинополе до 1204 г.), практически не сообщают, что опять же связано с привычкой рассматривать историю казахов исключительно в границах современного Казахстана. Между тем Чингульский курган считается одним из самых богатых кипчакских захоронений, найденных археологами. Тот факт, что захоронение является действительно кипчакским, а не огузским или печенежским, подтверждается кипчакской тамгой на поясной чаше в виде двух параллельных линий…
…Как видно, по своему материальному положению безымянный кипчакский хан ничем не уступал монархам земледельческих государств…»
...Певні хронологічні орієнтири дають також тканини. Золототкані візантійські стрічки, якими багато оздоблені каптани, перестали виготовлятись у 1204 р., після розгрому Константинополя хрестоносцями215. Проте вони не виходили з ужитку ще протягом кількох десятиліть. Зображення каптана, подібного до того, у який був вбраний половець, відтворене на моливдовулі імператора (?) Давида. Датування моливдо-вула спірне: його відносять до часів першого імператора Трапезунд-ської імперії Олексія І (1204—1222), вважаючи, що на моливдовулі зображено пророка Давида, або останнього трапезундського імператора Давида (1458—1462) 26. Чингульський каптан розв'язав давній спір на користь ранньої дати. Зображення на моливдовулі, у будь-якій трактовці, доводить, що каптан дійсно з імператорського гардероба. Показовою є схожість компонентів чингульського комплексу з описом вбрання князя Данила Галицького під час його урочистої зустрічі з Белою IV влітку 1248 р. біля м. Пожга (Братіслави): «Сам же їхав обіч короля, за звичаєм руським, а кінь під ним був диву подобен, і сідло позолочене, і стріли, і шабля золотом оздоблені та іншими прикрасами, що аж дивно, а жупан із золототканого єдвабу грецького і широким золотим мереживом обшитий, і чоботи зелені козлові, обшиті золотом» (Галицько – волинський літопис)
До елементів схожості тут можна віднести і позолочене сідло та стріли (сагайдак), Iі грецький шовковий каптан (жупан), широко* помережений золотом, і золототканий. Отже, грецькі золототкані каптани не виходили з ужитку і після взяття Константинополя хрестоносцями.
… Крім загальних засад на ханський (князівський) соціальний ранг людини з Чингульського кургану вказують і окремі речі з комплексу. Так, каптани з поховання зіставляються з вбранням візантійських імператорів. Вище згадувався і каптан Данила Галицького, близький за описом до чингульських.
Запропонована для чингульського комплексу дата, друга третина XIII ст. до н. є., припадає на період завоювання половецького степу арміями чингизидів. У середині 40-х років XIII ст. на половецьких землях утворюється держава Золота Орда.
У боротьбі зі східними завойовниками гинуть голови половецьких орд. Плано Карпіні пише про цілеспрямоване винищення половецької аристократії ордами Батия. Тих же, хто залишався живим, висилали на схід у корінні землі монголів 40. Проте за межами степу представники половецької аристократії займали почесне місце при дворах правителів ряду держав (Єгипет, Угорщина, Галицько-Волинська Русь)
Прихильно ставився до половців родич Котяна Данило Галицький...(Хан Котян,тесть галицького князя Мстислава,дід дружини Данила Романовича,прадід Лева Даниловича).
...У 40—50-і роки у нього на службі знаходилась половецька орда хана Тігака. Останньою військовою акцією за участю Тігака був похід на чолі з Данилом у 1253 р. на володіння литовського князя Миндовга…
…Обстоюючи версію з Тігаком, ми звертаємо увагу на ряд руських речей у кургані: циліндричні замки, шолом, можливо, ножі. Та й техніка виконання оздоб на щиті, налуччі, сагайдаці близька до аналогічних виробів з відомого поховання біля Таганчі у Пороссі...
((В. В. ОТРОЩЕНКО, Ю. Я. РАССАМАКІН "Половецький комплекс Чингульського кургану"К.1986))

Цікавою є думка П.П. Толочко ("Кочевые народы степей и Киевская Русь". К.1999.)
..."Не случайным, по видимому, является и то, что чингульский кафтан, очень напоминает парадные облачения Данила Галицкого, известные по словесному описанию летописца.
Богатые княжеские одежды поступали в степь преимущественно в качестве подарков ханам при заключении мирных соглашений. Сведенья об этом сохранились в "Поучении" Владимира Мономаха. Чтобы склонить степных властителей к миру, мономах давал им "скота много и многы порты свое(і)". Уточнение "свои" должно означать - не с княжеского плеча, но княжеские."


A.Йолкіна теж прийшла до думки,що похований в Чингульському кургані є хан Тігак
("Веселая могила" .Половцы.
н.працівник Музея археологии и этнографии Слободской Украины Харьковского нац. универ-а Крупа Т.)

http://www.abitura.com/not_only/hystorical_physics/polovcy.html

(«Золотая» мода, уходящая в века. В. Гаташ)

http://www.tehnichka.com/index.php?option=com_content&task=view&id=264&Itemid=8

Дослідниця теж проводить паралелі між кафтаном хана і Данила Галицького.

Підіб"єм підсумки. В багатому половецькому похованні,похований імовірно був ханом , знаходять залишки шести кафтанів, виготовлених з дорогих імпортованих тканин(шовк,парча) коштовно оздоблених, крім того в могилі виявили ряд речей, виготовлених руськими і західноєвропейськими майстрами.
Цікавим є роспашний(обрізний по талії)кафтан виготовлений з імпортного дорогого матеріалу,оздоблений місцевими майстрами,(але за традиціями Візантійської моди), який міг ,належати родичу Д.Галицького хану Тігаку(подарунок Д.Галицького хану?),в могилі якого знайдено ряд руських речей(виготовлених місцевими майстрами) Ряд дослідників проводять анології між одягом самого князя і хана,його сідлом і тд.
Я думаю,що Данило Романович одягав подібний розпашний кафтан(до речі в кафтані на коня легше залізти ніж в свиті),правда не знаю наскільки часто одягав ,але якщо наші місцеві майстри шили подібні речі значить крій для них був відомий.
значить в ГВК носили кафтани(?)...правда не знаю чи всі поголовно,а от "вершки" тогочасного суспільства цілком могли собі дозволити 1-2 шовково-парчових кафтанчика
до речі всі права застережено(с)
Ну"абаснавал" свій кафтанчик,який мені вже на пузі майже не сходиться, як міг

[Pashkent]

А при чому тут Данил, який Галицький?

[Taranja]

[Pashkent]

нууууу. позволю не согласится с "мог" ) ну это мое мнение.
а "реклама" таки удалась ))

[Taranja]

Наведу декілька аргументів на користь того,що одежа подібного покрою була роширена як мінімум серед дружинно-феодальної знаті на территорії Русі. (подібний крій - мається на увазі роспашний(обрізний по талії))

1) Той факт, що на Русі була відома распашна одежа з глибоким запахом, підтверджується знахідкою під Вітебськом залишків критого сукном хутряного кожуха 12 ст.

2) "Загадкове" плаття з Ізяславля(13ст) описане Сабуровою в відомій праці під редакцією Рибакова "Быт и культура..." має схожий крій, а вже в наступній праці про тканини з Суздаля(1999) Сабурова згадує про кафтан з Ізяславля ???

3) Одяг з Торопця описаний Сабуровою в відомій праці під редакцією Рибакова "Быт и культура..." має схожий крій...

4) Шовкова чоловіча сорочка,до речі не менш"загадкова", про яку згадує Брайчевська:
"...Своєрідний варіант другого різновиду тунікоподібної сорочки представлений знахідкою великого фрагмента цього одягу біля с. Городище Хмельницько області 16. Це коротка, лише до колін, шовкова чоловіча сорочка з квадратним вирізом горловини, довгими рукавами та відрізним, ледь призбираним по лінії талії подолом. Виріз горловини обшито декоративною каймою. Таку саму декоративну шовкову стрічку нашито на з'єднувальні шви, за допомогою яких до сорочки пришиті рукави. Схожий крій мають сорочки, в які одягнуті чоловіки-музики на срібному пластинчастому браслеті з с. Городище Хмельницько області 17 та на деяких фрескових розписах XII ст., де зображені святі воїни. Порівняння фрагментів цієї сорочки з зображенням сорочок, що одягнені під обладунки святих воін в у Кирилівській церкві, доводить їх їдентичнїсть..."

5) невеличка підбірочка зображень,які я трактую,як приталений одяг, відрізний по таліі і пришитий в дрібну "збірочку"

http://zagart.io.ua/album196683
http://zagart.io.ua/album199407

багато зображень є в темі

http://www.tforum.info/forum/index.php?showtopic=8501

6) Знайшов нові цікаві дані про кафтани з Чингульського кургану.Приведу цитати і виділю потрібне. стаття В. Отрощенко і
Ю. Рассамакіна
"Половецкий хан или?..." "Знание-сила" 07.1986 с.30-32

"...Жаркое лето 1248 года, у города Пожга (ныне Братислава) король Бела IV встречает князя Даниила Галицкого. С нескрываемым восхищением и довольно подробно летописец описывает парадное одеяние русского князя: «Сам Даниил ехал подле короля, по русскому обычаю. Конь под ним был на удивление. седло из жженого золота, стрелы и сабля украшены золотом и другими украшениями, достойными удивления: кожух(в інших перекладах - кафтан,жупан) из греческого оловира, обшитый широким золотым кружевом, сапоги из зеленой кожи, шитые золотом». Для нас это описание чрезвычайно интересно. И вот почему. Наряд князя Даниила, согласно этому описанию. как две капли воды похож на кафтан чингульского хана.Отношения князей галицких с половцами на протяжении всей первой половины 13 века дружественные, несмотря на самые драматические повороты истории. После первого удара монголов в 1222 году Котян прискакал в Галич к зятю своему Мстиславу Удалому,с многими степными дарами, прося князей русских о помощи - Мстислав внял просьбе не только из государственных соображений, но и потому, что сам перед этим отсиживался два года в ставке Котяна и. лишь воспользовавшись его военной силой, в 1221 году смог подавить в Галиче мятеж бояр. объединившихся с венграми. Позднее, зятю своему Даниилу вместе с рукой своей дочери Анны, внучки Котяна, он передает и традиции - дружеские отношения с половцами.
Зимой 1251-1252 года в поход на Литву выступил Даниил с братом своим Васильком и сыном Львом, «и с половцами — со сватом своим Тигаком». Стоп! Сват Даниила, безусловно, только княжеского рода, быть может, близкий родственник Котяна - А раз так, то он вполне мог иметь золоченый шлем русской работы или византийский кафтан Даниила Галицкого, подробно описанные в летописи,— иметь в качестве свадебных подарков.


А.ЕЛКИНА, реставратор:
- За четыре года из остатков одежд, обнаруженных в Чингульском кургане - в основном это обрывки золотного шитья,- мы извлекли массу интереснейших сведений. Мы - это сотрудники Государственной научно-исследовательской, реставрационной мастерской Министерства культуры УССР вместе со мной. Теперь уже нет «неопознанных объектов» - все фрагменты нашли свое место по принадлежности одному из шести кафтанов, украшенных золотой вышивкой и парчовыми лентами.
Естественно, одежды не сохранились целиком, мы имели почти истлевшие кусочки, но тем не менее два из шести кафтанов можно было реконструировать во всех деталях.
Первый - это тот, в который был облачен знатный воин. Кафтан из плотного блестящего червчато-красного шелка со вставками золотного шитья на синем фоне. Расшитая полоса украшает весь перед, сверху донизу. Богатые вставки шитья на плечах до локтей и полоса шитья по краям рукавов. Орнамент всех деталей один и тот же - сетка с золотыми бляшками в перекрестьях, а внутри ячеек - шитые золотом кружки с головками то ли ангелов, то ли девиц-красавиц, как на русских золотых колтах с эмалями. Ворот кафтана и круглая шапочка обложены золочеными бляшками со вставками из самоцветов. Все узоры вынизаны по контуру мелким речным жемчугом. Понизу - златотканая лента. Описывать этот наряд не хватит слов, так он роскошен.
Со вторым кафтаном было сложнее.
Совсем недавно, добравшись до неопознанных остатков, мы обнаружили небольшой фрагмент шитья. Вышитые золотом складки и концентрические дуги. Дуги. Ведь это часть круга. Высчитали диаметр и поняли, что круг - это нимб! Нимб вокруг головы Спаса Нерукотворного. Конечно, только Спас мог украшать грудь воина. Спас Нерукотворный вышит на древнейших русских знаменах. Одно из них хранится в Оружейной палате.
Кафтан этот так же роскошен, как и первый. Но важнее для нас другое - на нем древнеславянская надпись: «(И)она вопый» — «Вопящий Иона» (прочтение Маршака Б. И.)

http://io.ua/7625786
http://io.ua/8176643p

Что можно сказать об одеждах знатного воина? Все они сшиты из дорогих привозных материалов - константинопольских шелковых тканей и пряденых золотных нитей византийского производства. Но работа - золотное шитье с жемчужной обнизью, орнаменты и славянская надпись - древнерусского происхождения. Подобные вещи известны по знаменитым русским кладам предмонгольского времени.
Одежды задуманы художниками и выполнены прекрасными мастерами при дворе великих русских князей незадолго до нашествия.

С. ВЫСОЦКИЙ, доктор исторических наук: - Мое мнение несколько расходится с мнением историков и Аллы Константиновны Елкиной. Судя по тематике изображений на втором кафтане (а вернее, на облачении), одежда эта была выполнена полностью или частично в одном из древнерусских монастырей по заказу некоего Ионы - богатого человека, возможно, княжеской особы, названной своим крестным именем. Одежды в качестве дара были внесены им в какой-то храм, находившийся в городе на юге Руси, вблизи с Половецкой степью. В результате набега кочевников на город и ограбления церкви облачения попали в руки хана и были погребены вместе с ним.
Что же нового дает нашей науке находка ткани с древнерусской надписью? Вместе со сведениями, полученными в результате изучения грамот на бересте из Новгорода и граффити из Киева о развитии и распространении письменности на Руси, надпись на ткани проливает свет на еще одну сторону культурного развития Руси - историю древнерусского шитья. Она доказывает, что в домонгольское время древнерусские вышивальщицы достигли большого совершенства в своем искусстве, а некоторые из них владели грамотой.

як бачимо думки всіх дослідників різняться,АЛЕ всі приходять до висновку,що кафтан(и) чингульсько хана виготовлені на Русі, місцевими майстрами(-инями).
Це може означати, що одяг подібного покрою був поширений як мінімум серед дружинно-феодальної знаті на территорії Русі...
подібний крій не був "дивиною" для руських майстрів і тд і тп. зі всіма "вытекающими"...
...До речі всі права застережено(с)

[Taranja]

Знайшов цікаву згадку про верхню одіж в "Промишлєності ДР",так от там пише про такий вид одягу як "єпанчі", і що ці з дозволу сказати "єпанчі" руські мужчини носили(одягали), подібно до німців(?) - от Вам і "тлетворное влияние Запада"

так от в Мене питання,особливо до товаришів,які цікавляться ЗЄ.,що таке могли носити німці,що його на русі називали гордим словом - "єпанча"

http://io.ua/7844539

Maxim Stanislavich з ТФ-у,той що експерт написав мені наступне:

..."Епанчей могла быть утилитарная одежда в виде кафтана или скорее войлочный плащ типа бурки. У кочевников известна одежда в виде пальто из войлока или грубой шерстяной материи, которую всадники и чабаны обязательно брали с собой в дорогу на случай дождя.
Этот вопрос лучше изучен по более поздним материалам: http://www.tforum.info/forum/index.php?sho...c=2232&st=0 (только на первой странице нарушен порядок первых сообщений)..."

може якась верхня одежа "кафтанного" типу була в 13ст. в Дойчленді ????????????????7

[Tar67]

ну, шо якшо на раннятину і на 14 ст. є джерела, то логічно припустити, шо і в 13 ст сю одежу юзали...

Так в двох словах, шоб я не читав ціле наукове дослідження Тараса -- шо воно таке ? Замісь свити чи поверх свити йде ? Яка статусність цього одягу ?

[Pashkent]

[lex]